История Киево-Могилянской академии

 

   Академія наук України

Інститут рукопису Центральної

Науковой бібліотеки ім.В.І.Вернадського 

Інститут української археографії

Рукописна та книжкова спадщина України

Випуск 1

Київ - 1993

 

 

 

Н.Е.Тер-Григорян-Дем'янюк

ЦНБ ім.В.І.Вернадського АН України

М.Київ

 

Унікальний документ

З планом Києво-братського монастиря

1803 року

 

   Після жахливої пожежі 1811 року, яка, за свідченням очевидців, нагадувала вогненне море і фактично знищила дерев ' яний Поділ, він був повністю перебудований. У зв ' язку з цим змінилися й обриси Києво-братського монастиря - колиски Києво-Могилянської академії. Довга вузька смуга його терирорії (майже два сучасних квартали), спрямована до Дніпра, скоротилася новопрокладеною вулицею, але порівнюючи з минулим, площа монастирських земель збільшилась на 426 квадратних сажнів.

   Знайдений план Києво-братського монастиря є копією плану, складеного архітектором А.І.Меленським у 1803 році (як додаток до „Описания Киевской академии” на вимогу міністра народної освіти графа П.В.Завадовського 1 ). Після перебудови Подолу в другій декаді ХІХ століття оригінал плану, разом з рештою креслень, був переданий цивільному архітектору 2 , де, на жаль, і згубився. Дослідники історії Києво-Могилянської академії хоч і знали про його існування, проте його не мали. Професор КДА Ф.Тітов у виданих ним актах та документах, що стосуються історії Київської академії, пише: „К сожалению... все наши попітки разіскать приложения к нему (т.е.Описанию КА), в своё время представленніе Академиею, остались безрезультатніми” 3 . Ось чому у його монографії „Стара вища освіта”, виданій у Києві у 1924 році, ми не зустрічаємо загального плану Києво-братського монастиря поряд з кресленнями будівель, що належать Київської академії.

   Ще раніше інший дослідник 4 мав намир помістити цей план у додатках до своєї праці „Києво-братський монастир” проте йому це не вдалося, мабудь, з тієї ж причини. Щодо сучасних топографів, то вони як вихідне подають креслення плану Києво-братського монастиря, складене після 181 року, тобто після реконструкції його території. А оскільки зміна території монастиря майже співпала із закриттям Києво-Могилянської академії (у 1817 році), то план, який представлявся до цього часу, характеризує, найімовірніше, територію Братського монастиря у період функціонування Київської духовн академії, а до Києво-Могилянської академії відношення має лише умовно.

   Віднайдений план дає уяву про обриси Братського монастиря саме того часу, коли діяла Києво-Могилянська академія. Пропонований документ з планом зберігається у відділі рукописів ЦНБ АН України - ф. 160, од зб. 814, кресл. 25 (див. малюнок. тільки без римських цифр, які були проставлени мною) 5 . Згідно з кресленнями та відомостями, що дійшли до нашого часу 6 , територія Братського монастиря на плані має вигляд „одиниці” (малюнок) 7 , носову частину якої займає двір стайні, а центральну - Братська Богоявленська церква (І). Монастир з трьох сторін обнесений кам'яною стіною, а зі сторони конюшні - дощатим парканом. Вхід до нього зроблений через триповерхову дзвіницю зі шпилем та 10 дзвонами (ІІ). Один з них був подарований монастиреві ще гетьманом Мазепою. Поряд з дзвіницею, праворуч від входу, розташовувалася винарня з п'яти кімнат, льоху і льодовні (ІІІ) (раніше у ній розміщався гостинний двір). Нижче від академічного корпусу до монастирської стіни прєднувалася двоповерхова кам'яна споруда, де на першому поверсі містилася монастирська трапезна, а на другому - академічна бібліотека. До трапезної із західної сторони була прибудована монастирська кам'яна кухня з двома келіями для братії (ІV), а навпроти стояв ще один кам'яний корпус, де містилися три покої з передпокоями. Тут розміщувалися академічне правління, книжкова лавка, декілька монастирських келій (V). Під спудою знаходився підвал, розділений на дев'ять комірок. Нарешті, в останньому кам'яному будинку на території Братського монастиря мешкав настоятель-архімандрит (VІ). Приміщення мало два ганки, один з яких вів до саду (VІІ), а інший - до монастиря. Ліворуч до нього була прибудована кам'яна поварня (VІІІ), а під покоями містився льох.

   Таким було цільове призначення вказаних на плані кам'яних будівель. Решта були дерев'яними. Відомо, наприклад, що у саду за будинком архімандрита стояла дерев'яна альтанка з двома заскленими дверима і літні покої з льодовнею і дровітнею. До споруд академічного правління і монастирської кухні були прибудовані дерев'яні жилі корпуси. Один з них належав префектові академії і мав три покої з коморами; у другому - на чотири покої - мешкали вчителі. Крім двох дерев'яних корпусів для ченців, по території монастиря були розкидані і окремі келії для скарбника, духівника, паламаря і ітшої братії. Між Богоявленською церквою і академічною спорудою в оточенні чотирьох тополь була криниця.

   У східній частині території монастиря, певно, у саду, на початку ХІХ ст. З?явилися приміщення лікарні та лазні.

   Кілька дерев'яних споруд було і на конюшенному дворі (ІХ). Тут розміщувалися будинки для прислуги, конюшня з соснового дерева, каретний сарай, кухня із верстатом для підковування коней і клуня.

   Після пожежі перебудувався і бурсацький двір, що знаходився на березі Дніпра (Х). Окрім самої бурси, де було 12 кімнат (за деякими відомостями, - 13), у двох з яких містилася лікарня (ХІ), кам'яною була прибудова для кухні (ХІІ). Усе інше - конюшенний сарай, паркан і клуня - були дерев'яними. Цікаво, що в одному з трьох приміщень клуні зберігалися старі музичні інструменти, що вийшли із вжитку, серед яких був контрабас, віолончель, альт, скрипка, мідні котли, валторни, труби, гобої, поперечні кларнети, флейти-форс, мідні тарілки і фаготи ? тобто цілий оркестровий набір.

   Віднайдений план Братського монастиря дає змогу з'ясувати, які саме зміни відбулися після пожежі 181 року, і надає можливість заглянути зсередини у „братський дім”, на лоні якого виросла і діяла Києво-Могилянська академія, і який, змінюючись зсередини в обрисах своїх, зберігся, мабудь, з тих прадавніх часів.

План Києво-братського монастиря. 1803р.

Арх. А.І.Меленський

(Римськиї цифри проставлени мною)

-------------------------------------  

1 „Описание Киевской академии” за 1803 рік, проте, без додатків див. У Ф.160, № 45. Див. також: Мухин Н. Киево-братский монастірь. - К., 1893., с.204-206; Титов Ф. Акті и документі, относящиеся к истории Киевской академии. - К., 1910. - Отд.ІІІ. - Т.1. - № 109. - с.498-512.

2 Акті и документі...Отд.ІІІ. - Т.1. - № 108. - с.498.

3 Там же, 3 109. - с.512.

4 Див.прим.1.

5 Відтворюємо оригінальний запис на кресленні: „В ыкопировка съ Плана, снятаго ещё до пожара бывшимъ Кіевськимь Городовымь Архитекторомь Миленскимь вь 1803-м Году. - мьестности принадлежащей Кіево-Братскому Монастырю со всьми принадлежащими кь оному застройками и сь нанесеніемь на оной ВЫСОЧАЙШЕ утвержденнаго вь 1812-м Году для Кіево-Подольской части прожекта: - по коему оказалось, - что до пожара находилось подь Братскимь Монастыремь сь Академическою больницею и прочими постройками земли - 2 десятин ы 2064 кв.сажени, подь Бурсою 989 кв. Саженей, - а всей вообще земли вь вьдьніи Братскаго Монастыря состоить три десятины и 663 кв. Сажени; - а вь нынешнемь пользованіи оного монастыря оказалось земли: - подь Монастыремь и прочими строеніями 2 десятины 1688 квю саженей, подь Бурсою 851 кв.сажень, - подь Больницею 950 кв. Сажень. - Итого три десятины 1089 кв. Саженей, - за и(с)ключеніемь изь коей прежней бывшей до пожара, оказывается вь настоящемь пользованіи Братского Монастыіря земли противь прежней до пожара бывшей болье 426 квадратними саженями».

6 Ці відомості, зібрані по крупицях, лягли в основу опису. Наведемо лише основні джерела. Окрім уже названих у першому пункті приміток, це «Акты и документы, относящиеся к истории Киевской академии»:

     а) отд.ІІ (изд.Н.Петровым). Т.V.- с.86;

     б) отд.ІІІ (изд. Ф.Титов ым). т.І. - с.80, 174-175; 498-512;

     в) там же. Т.ІІІ.- с.324-326;

     г) там же. Т.І V - Т.14 тощо.

7 Незаштриховані на плані споруди були побудовані після закриття Києво-Могилянської акажемії, тобто після 1817р.

На главную страницу