История Киево-Могилянской академии
Інститут рукопису Центральної
Науковой бібліотеки ім.В.І.Вернадського
Інститут української археографії
Рукописна та книжкова спадщина України
Випуск 1
Київ - 1993
Н.Е.Тер-Григорян-Дем'янюк
ЦНБ ім.В.І.Вернадського АН України
М.Київ
Унікальний документ
З планом
Києво-братського монастиря
1803 року
Після жахливої пожежі 1811 року,
яка, за свідченням очевидців, нагадувала вогненне море і фактично знищила дерев
' яний Поділ, він був повністю перебудований. У зв ' язку з цим змінилися й обриси
Києво-братського монастиря - колиски Києво-Могилянської академії. Довга вузька
смуга його терирорії (майже два сучасних квартали), спрямована до Дніпра,
скоротилася новопрокладеною вулицею, але порівнюючи з минулим, площа
монастирських земель збільшилась на 426 квадратних сажнів.
Знайдений план Києво-братського
монастиря є копією плану, складеного архітектором А.І.Меленським у 1803 році
(як додаток до „Описания Киевской академии” на вимогу міністра народної освіти
графа П.В.Завадовського 1 ). Після перебудови Подолу в другій декаді ХІХ
століття оригінал плану, разом з рештою креслень, був переданий цивільному
архітектору 2 , де, на жаль, і згубився. Дослідники історії Києво-Могилянської
академії хоч і знали про його існування, проте його не мали. Професор КДА
Ф.Тітов у виданих ним актах та документах, що стосуються історії Київської
академії, пише: „К сожалению... все наши попітки разіскать приложения к нему
(т.е.Описанию КА), в своё время представленніе Академиею, остались
безрезультатніми” 3 . Ось чому у його монографії „Стара вища освіта”, виданій у
Києві у 1924 році, ми не зустрічаємо загального плану Києво-братського
монастиря поряд з кресленнями будівель, що належать Київської академії.
Ще раніше інший дослідник 4 мав
намир помістити цей план у додатках до своєї праці „Києво-братський монастир”
проте йому це не вдалося, мабудь, з тієї ж причини. Щодо сучасних топографів,
то вони як вихідне подають креслення плану Києво-братського монастиря, складене
після 181 року, тобто після реконструкції його території. А оскільки зміна
території монастиря майже співпала із закриттям Києво-Могилянської академії (у
1817 році), то план, який представлявся до цього часу, характеризує,
найімовірніше, територію Братського монастиря у період функціонування Київської
духовн академії, а до Києво-Могилянської академії відношення має лише умовно.
Віднайдений план дає уяву про
обриси Братського монастиря саме того часу, коли діяла Києво-Могилянська
академія. Пропонований документ з планом зберігається у відділі рукописів ЦНБ
АН України - ф. 160, од зб. 814, кресл. 25 (див. малюнок. тільки без римських
цифр, які були проставлени мною) 5 . Згідно з кресленнями та відомостями, що
дійшли до нашого часу 6 , територія Братського монастиря на плані має вигляд
„одиниці” (малюнок) 7 , носову частину якої займає двір стайні, а центральну -
Братська Богоявленська церква (І). Монастир з трьох сторін обнесений кам'яною
стіною, а зі сторони конюшні - дощатим парканом. Вхід до нього зроблений через
триповерхову дзвіницю зі шпилем та 10 дзвонами (ІІ). Один з них був подарований
монастиреві ще гетьманом Мазепою. Поряд з дзвіницею, праворуч від входу,
розташовувалася винарня з п'яти кімнат, льоху і льодовні (ІІІ) (раніше у ній
розміщався гостинний двір). Нижче від академічного корпусу до монастирської
стіни прєднувалася двоповерхова кам'яна споруда, де на першому поверсі
містилася монастирська трапезна, а на другому - академічна бібліотека. До
трапезної із західної сторони була прибудована монастирська кам'яна кухня з
двома келіями для братії (ІV), а навпроти стояв ще один
кам'яний корпус, де містилися три покої з передпокоями. Тут розміщувалися
академічне правління, книжкова лавка, декілька монастирських келій (V). Під спудою знаходився підвал, розділений на дев'ять комірок. Нарешті, в
останньому кам'яному будинку на території Братського монастиря мешкав
настоятель-архімандрит (VІ). Приміщення мало два
ганки, один з яких вів до саду (VІІ), а інший - до монастиря.
Ліворуч до нього була прибудована кам'яна поварня (VІІІ), а під покоями містився льох.
Таким було цільове призначення
вказаних на плані кам'яних будівель. Решта були дерев'яними. Відомо, наприклад,
що у саду за будинком архімандрита стояла дерев'яна альтанка з двома заскленими
дверима і літні покої з льодовнею і дровітнею. До споруд академічного правління
і монастирської кухні були прибудовані дерев'яні жилі корпуси. Один з них
належав префектові академії і мав три покої з коморами; у другому - на чотири
покої - мешкали вчителі. Крім двох дерев'яних корпусів для ченців, по території
монастиря були розкидані і окремі келії для скарбника, духівника, паламаря і
ітшої братії. Між Богоявленською церквою і академічною спорудою в оточенні
чотирьох тополь була криниця.
У східній частині території
монастиря, певно, у саду, на початку ХІХ ст. З?явилися приміщення лікарні та
лазні.
Кілька дерев'яних споруд було і на
конюшенному дворі (ІХ). Тут розміщувалися будинки для прислуги, конюшня з
соснового дерева, каретний сарай, кухня із верстатом для підковування коней і
клуня.
Після пожежі перебудувався і
бурсацький двір, що знаходився на березі Дніпра (Х). Окрім самої бурси, де було
12 кімнат (за деякими відомостями, - 13), у двох з яких містилася лікарня (ХІ),
кам'яною була прибудова для кухні (ХІІ). Усе інше - конюшенний сарай, паркан і
клуня - були дерев'яними. Цікаво, що в одному з трьох приміщень клуні
зберігалися старі музичні інструменти, що вийшли із вжитку, серед яких був
контрабас, віолончель, альт, скрипка, мідні котли, валторни, труби, гобої,
поперечні кларнети, флейти-форс, мідні тарілки і фаготи ? тобто цілий
оркестровий набір.
Віднайдений план Братського
монастиря дає змогу з'ясувати, які саме зміни відбулися після пожежі 181 року,
і надає можливість заглянути зсередини у „братський дім”, на лоні якого виросла
і діяла Києво-Могилянська академія, і який, змінюючись зсередини в обрисах
своїх, зберігся, мабудь, з тих прадавніх часів.
План Києво-братського монастиря.
1803р.
Арх. А.І.Меленський
(Римськиї цифри проставлени мною)
-------------------------------------
1 „Описание Киевской
академии” за 1803 рік, проте, без додатків див. У Ф.160, № 45. Див. також: Мухин
Н. Киево-братский монастірь. - К., 1893., с.204-206; Титов Ф. Акті
и документі, относящиеся к истории Киевской академии. - К., 1910. - Отд.ІІІ. -
Т.1. - № 109. - с.498-512.
2 Акті и документі...Отд.ІІІ.
- Т.1. - № 108. - с.498.
3 Там же, 3 109. - с.512.
4 Див.прим.1.
5 Відтворюємо оригінальний
запис на кресленні: „В ыкопировка съ Плана, снятаго ещё до пожара бывшимъ
Кіевськимь Городовымь Архитекторомь Миленскимь вь 1803-м Году. - мьестности
принадлежащей Кіево-Братскому Монастырю со всьми принадлежащими кь оному
застройками и сь нанесеніемь на оной ВЫСОЧАЙШЕ утвержденнаго вь 1812-м Году для
Кіево-Подольской части прожекта: - по коему оказалось, - что до пожара
находилось подь Братскимь Монастыремь сь Академическою больницею и прочими
постройками земли - 2 десятин ы 2064 кв.сажени, подь Бурсою 989 кв. Саженей, -
а всей вообще земли вь вьдьніи Братскаго Монастыря состоить три десятины и 663
кв. Сажени; - а вь нынешнемь пользованіи оного монастыря оказалось земли: -
подь Монастыремь и прочими строеніями 2 десятины 1688 квю саженей, подь Бурсою
851 кв.сажень, - подь Больницею 950 кв. Сажень. - Итого три десятины 1089 кв.
Саженей, - за и(с)ключеніемь изь коей прежней бывшей до пожара, оказывается вь
настоящемь пользованіи Братского Монастыіря земли противь прежней до пожара
бывшей болье 426 квадратними саженями».
6 Ці відомості, зібрані по
крупицях, лягли в основу опису. Наведемо лише основні джерела. Окрім уже названих
у першому пункті приміток, це «Акты и документы, относящиеся к истории Киевской
академии»:
а) отд.ІІ (изд.Н.Петровым). Т.V.- с.86;
б) отд.ІІІ (изд. Ф.Титов ым). т.І.
- с.80, 174-175; 498-512;
в) там же. Т.ІІІ.- с.324-326;
г) там же. Т.І V - Т.14 тощо.
7 Незаштриховані на плані
споруди були побудовані після закриття Києво-Могилянської акажемії, тобто після
1817р.